«Газетам потрібна допомога – це вже крик душі!»
Про те, що масове звільнення листонош по всій країні зупиняє поштову доставку газет та позбавляє українців доступу до важливої інформації під час війни, йдеться у зверненні до Президента України, Уряду та керівництва «Укрпошти», схваленому 6 липня на розширеному засіданні правління Національної спілки журналістів України.
«Ми категорично не погоджуємося зі знищенням українських газет. Ми тримаємо і прагнемо продовжувати тримати інформаційний фронт. Але нам потрібна допомога – це вже крик душі», – наголошено у зверненні.
НСЖУ твердить, що газети опинилися на межі банкрутства через скорочення кількості листонош, закриття передплатних відділів обласних дирекцій, поштових відділень, бюрократичні процедури.
Як наголошує головний редактор одеського видання «Прес-кур’єр», член ревізійної комісії НСЖУ Йосип Бурчо, наразі обласні філії «Укрпошти» позбавлені абсолютно всіх прав.
– Вони будь-який акт виконаних робіт надсилають до Києва! – обурюється редактор. – Все – тільки через Київ. Концентруючи владу в одних руках, в центральному офісі, «Укрпошта» веде організовану, цілеспрямовану роботу проти нас – друкованих видань.
За словами Йосипа Бурчо, у договорі організації передплати та доставки «Укрпошта» захищає лише себе. Порушуючи такий договір, редакція платить утричі більший штраф.
Водночас зростає вартість доставки, сягаючи 30% усього бюджету редакцій. При цьому постійне скорочення працівників «Укрпошти» вкрай негативно впливає на вчасність доставки газет передплатникам.
«Це вбиває друковані видання, які читають мільйони людей по всій Україні», – мовиться у зверненні НСЖУ.
Непорозуміння з «Укрпоштою» змушують газетярів, особливо на прифронтових територіях, шукати способи самотужки доправляти видання читачам.
– У нас в Україні питанням розповсюдження газети без «Укрпошти» цікавляться не тільки на деокупованих і прифронтових територіях, а й у глибокому тилу. Думаю, варто буде вивчати весь досвід, який є, обмінюватися власними напрацюваннями і всім разом шукати найприйнятніші варіанти доставки наших видань без «Укрпошти», – каже секретар НСЖУ, головний редактор «Обріїв Ізюмщини» Костянтин Григоренко.
Тим часом, щоб запобігти ризикам, які можуть виникнути через розрив редакцій із «Укрпоштою», Спілка журналістів пропонує невідкладно створити робочу групу з представників Офісу Президента, Уряду, Міністерства культури та інформаційної політики, НСЖУ та видавців газет для пошуку спільного рішення щодо подальшої роботи «Укрпошти».
«Ненадання поштових послуг – це успішна реформа?..» – Сергій Томіленко
Проблеми з поштовою доставкою преси – це проблеми не лише редакцій, а й передплатників та загалом держави, оскільки страждає вчасність та об’єктивність інформування людей, а в багатьох областях – ще й послаблюється інформаційна конкуренція з російською пропагандою.
– У нас – прикордонний район Сумської області. Є два села, які постійно обстрілюють, – розповідає головна редакторка газети «Путивльські відомості» Тетяна Каушан. – І зараз саме там звільнили листонош. Тепер нашу газету в тих селах люди не отримують, бо коли обстріли, туди пересувні відділення не пропускають. Якби були листоноші, вони могли б розносити газети між обстрілами.
Редакторка каже, що для жителів Сумщини відсутність поштового зв’язку в багатьох селах і погана робота в містах – велика проблема. Але ця проблема є не лише на прикордонні.
– Ми отримали листи сотень людей про те, що звільнення листонош призведе до того, що люди не зможуть користуватися поштовими послугами, не зможуть отримувати газети, – наголошує голова Черкаської обласної організації НСЖУ, головна редакторка газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська.
Ще емоційніше висловлюється очільниця «Володимирецького вісника» з Рівненщини Людмила Босик: – Скажіть, будь ласка: це що ж сьогодні робиться, що пенсіонер на ходунках іде у центр села до машини отримати пенсію? І що сьогодні робиться в «Укрпошті», якщо в нашому головному відділенні позвільнялися майже всі поштовики? У тих одиничних стаціонарних відділеннях зв’язку, що ще лишилися, завідувачок поставили перед фактом, що вони будуть до обіду завідувачками, а від обіду вони сідають на велосипед і, окрім преси та пенсійних коштів (увага!), розвозять печиво та ковбасу. Пошта наша в що перетворилася? У торгівця дрібним товаром?
Масове звільнення листонош із поштових відділень по всій Україні викликає протести людей, яких у часи війни позбавляють доступу до важливих поштових послуг. За даними НСЖУ, в різних частинах країни сотні жителів місцевих громад підписують звернення щодо збереження в своїх населених пунктах стаціонарних поштових відділень.
– Журналісти місцевих газет – перші, хто отримують обурені звернення українців… – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Чи може керівництво «Укрпошти» переконати цих простих людей, що ненадання поштових послуг – це успішна реформа? Чи не варто урядовцям допомогти громадянам та українській пресі вплинути на «Укрпошту», аби стратегія діяльності поштового оператора реально враховувала запити населення в часи війни?
На занепокоєння Спілки журналістів, медійників і передплатників, коментарем у соцмережі відреагував очільник «Укрпошти» Ігор Смілянський. Він переконує, що «Укрпошта» зацікавлена у збільшенні тиражів періодики і її поширенні, але, мовляв, люди неактивно передплачують газети у воєнний час, а якість контенту знижується. Тож поштарям, каже він, невигідно доправляти газети у села із малою кількістю передплатників.
– Чи буде «Укрпошта» доставляти 2 примірники в якесь село та ганяти для цього автівку? Ні, не буде. Це комерційна послуга, і ми не будемо працювати в збиток. Але 95% будуть доставлені своєчасно і нормально, – твердить пан Смілянський.
Окрім того, очільник «Укрпошти» заявив про намір на 100% оцифрувати роботу листонош, включно з передплатою, тож, мовляв, «буде жорсткий контроль виконання». Він запевнив, що готовий почути конструктивні зауваження, які економічно обґрунтовані.
Національна спілка журналістів – за те, щоб підготувати «конструктивні зауваження», про які каже пан Смілянський, але наголошує, що в умовах України, та ще й під час війни поштовий зв’язок не може будуватися винятково на комерційних засадах.
– Ми маємо право вимагати від пошти, щоб вона працювала не лише з урахуванням економічних мотивів, але й суспільно важливих, – наголошує член ревізійної комісії НСЖУ Йосип Бурчо.
Як твердить заслужений журналіст України, редактор видання «Діалог» Анатолій Безтака, в маленьких селах, де в місцевих жителів немає соцмереж і навіть телефонів, газета була єдиним способом інформаційного виживання та «єдиним віконечком у світ». Нині ж «пошта занепадає і, відповідно, ми з нею».
Усе це спонукає деякі редакції шукати можливості розповсюджувати свої газети без залучення «Укрпошти»: десь розвозять номери по населених пунктах самі, десь – намагаються залучити наявні логістичні мережі.
– В «Укрпошті» пропонують наводити конкретні факти, по яких необхідно ухвалювати рішення. На нашу думку, це цілком виправдане побажання. Тому ми працюватимемо над тим, щоб максимально зібрати звернення з місць, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Робоча група НСЖУ, до якої ввійшли редактори друкованих медіа, юристи та фахівці Спілки, на своєму першому засіданні 25 липня вирішила створити гарячі лінії з метою збору інформації про проблеми газетярів у роботі з «Укрпоштою» з подальшим обговоренням цих проблем з самою «Укрпоштою», Міністерством культури та Офісом Президента України для пошуку виходу з ситуації, що склалася.
Національна спілка журналістів України звертається до редакцій газет з усієї України, працівників пошти, голів місцевих громад із проханням повідомляти про факти необґрунтованого звільнення працівників пошти або про недоправлення передплачених газет і журналів. Усі звернення будуть опрацьовані та долучені до загального проєкту пропозицій.
Надіслати письмові звернення на електронну пошту: ukrposhtaskarga@gmail.com
Контактні телефони гарячої лінії: +380962086788 (дзвінки приймаються по буднях з 10:00 до 17:00, або просимо надсилати повідомлення через месенджери вайбер і телеграм).
Інформаційна служба НСЖУ (Публікується на партнерських засадах)
